Характер

В Ростика був характер такий, що він не любив несправедливості. Раз на нього вчитель у технікумі насварився, а він взяв і перевівся на заочне – чого хтось на нього мав сваритися, кричати? А коли змінили куратора, то він повернувся і очно закінчив навчання. Він був такий впертий, його не можна було несправедливо принижувати.. Якщо він був правий, то не попустить – за свою правду буде добиватися.

Він був дуже добрячий. Не раз просить бабуся Люся прийди на городі допоможи, дерево повали, а він завжди приходив і все помагав – був різкий, але дуже добрий, відходив зразу. Але одного разу, як дідо накричав на нього, то взяв і поїхав, бо вважав, що це несправедливо.

Був дуже самостійний. Коли не було роботи, то поїхав у польщу в 20 років, до війни, пів року працював – не мав там родичів, але не побоявся і сам поїхав, працював. Йому ніколи ніхто роботи не шукав – весь час він сам собі роботу шукав, за ним мама не ходила, тато на роботи не влаштовував.

Дуже любив машини, о, він так любив машини! Так любив техніку, машини, так їх доглядав, мив. Він був дальтоніком, але з 18 їздив на машині. Він вираховував кольори на світлофорі, хоча не бачив червоного кольору, і ніколи не мав ДТП.

     Такий він був - наш Ростик був, і всьо...